- самовдоволення
- с; = <<самозадоволення>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
самовдоволення
Look at other dictionaries:
самовдоволення — я, с. Почуття і стан вдоволення самим собою … Український тлумачний словник
самовдоволення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
самовдоволений — а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. || Який виражає самовдоволення, свідчить про нього … Український тлумачний словник
самовпевненість — (наявність аж надто великої впевнености у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), апломб; самовдоволення, самовдоволеність, самозадоволення (неприховане вдоволення собою); самозакоханість (упевненість у власній винятковості) Пор.… … Словник синонімів української мови
